Лікарі пояснили вплив гідратації та травм у футболі

  • У матеріалі The Athletic пояснюється, як гідратація та електроліти можуть впливати на фізичні показники й рішення гравців під час матчу.
  • The Athletic також описує критику гідратаційних пауз на Всесвітньому кубку та роль пауз для тактичних змін.
  • У Forbes Dr. Zafar Iqbal розповідає про різні ризики травм у футболі залежно від позиції та про значення підготовки й гідратації в спеку.

У матеріалах про футбол і Всесвітній кубок ідеться про те, як гідратація під час матчів та фізичні навантаження можуть впливати на продуктивність гравців і ризик травм. У консультаціях ідеться, зокрема, про роль рідини та електролітів, а також про травми, які найчастіше трапляються в різних ігрових амплуа.

У матеріалі The Athletic зазначається, що гідратаційні паузи на цьому турнірі викликали критику з боку гравців, тренерів і вболівальників. Окремо наводиться, що гідратаційні паузи вбудовані приблизно на 22-й і 67-й хвилинах кожного матчу, а також згадується рішення деяких мовників вставляти додаткову рекламу під час цих трьохвилинних перерв.

За даними The Athletic, спортивний медик і спеціаліст з підготовки Dominic Rae пояснює, що гідратація має дві складові: поповнення рідини та поповнення електролітів. У матеріалі зазначається, що підтримання консистенції крові важливе для ефективного виведення продуктів обміну, а також для доставки поживних речовин і кисню до периферичних тканин. Також у матеріалі говориться, що відновлення електролітів підтримує баланс рідини та роботу клітинних процесів, що може зменшувати порушення функцій м’язів і мозку та впливати на рішення й фізичні показники під час ігор із урахуванням фактора сильного потовиділення.

У The Athletic також описано, які фізичні наслідки можуть бути пов’язані з гідратаційними паузами. За словами Dominic Rae, паузи дають змогу знизити частоту серцевих скорочень, краще регулювати температуру тіла та приймати рідину, електроліти й цукри, що може сприяти зростанню фізичної продуктивності. У матеріалі додається, що потенційно можуть бути не вищі піки навантаження, але періоди пікових вимог здатні тривати довше, а також може зменшуватися спад у пізніших відрізках таймів або матчів.

У матеріалі Forbes про футбол ідеться про ризики травм, які можуть відрізнятися залежно від позиції. Зокрема, у консультації з Dr. Zafar Iqbal зазначається, що воротарі мають вищий ризик травм верхніх кінцівок через повторні силові дії під час блокування, ловлі та вибивання м’яча, що створює навантаження на пальці, зап’ястя, лікті та плечі. Також у матеріалі описано, що для захворювань пальців, які набрякають або втрачають можливість згинання, потрібна перевірка фахівцем, а не лише заклеювання.

У тому ж матеріалі Forbes Dr. Zafar Iqbal пояснює, що захисники частіше за інших отримують травми нижніх кінцівок, які можуть виникати через бічні підкати або перевантаження. Як приклад називається розтягнення гомілковостопного суглоба, яке зазвичай відбувається при підвертанні всередину (inversion) з перевантаженням зв’язок з латерального боку, а також рідше — при підвертанні назовні (eversion) з впливом на медіальні зв’язки. У матеріалі також зазначається, що зменшення болю не означає повного відновлення, і що за наявності проблем із силою, діапазоном рухів або пропріоцепцією ризик повторної травми може бути вищим.

Окремий блок у Forbes присвячено ударам головою та зіткненням. У матеріалі зазначається, що найвищу кількість струсів отримують захисники та півзахисники, а занепокоєння щодо травм голови зросло в останні роки через дані про можливі довгострокові наслідки, особливо за повторних ударів або неналежного ведення після першої травми. У матеріалі також наведено, що втрата свідомості трапляється менш ніж у 10% струсів і не є обов’язковою для діагностики.

У матеріалах також обговорюється, як навантаження впродовж матчу може впливати на травматизм. У Forbes зазначається, що дослідження припускає зростання частоти травм у футболі в пізніших етапах кожного тайму та що втома може бути одним із факторів. У матеріалі додається, що втома може впливати на швидкість реакції та координацію, а також знижувати здатність м’язів ефективно поглинати й генерувати силу, що може підвищувати ризик розтягнень і розривів під час високошвидкісного бігу, спринту або різких змін напрямку.

Ще один аспект у Forbes стосується підготовки до гри в спеку. У матеріалі зазначається, що дослідження показує: втрата навіть кількох літрів рідини під час футбольного матчу в гарячих умовах може знижувати фізичну продуктивність до 20% та підвищувати ризик травм, пов’язаних із втомою. Також у матеріалі йдеться про значення підготовки до матчу, зокрема через адекватне передматчеве харчування, своєчасність прийому їжі та наявність відповідної розминки, особливо для тих, хто повертається після тривалої перерви.